наркотики Ковров Метадон VHQ

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!

Аееееееееееееее, дружище! Ты не представляешь, что с ними произошло! Я как-то купил метадоновую закладку от своего минера, и это была просто жесть, я тебе говорю. Чувствовался такой кайф, что просто не мог нарадоваться. Настолько жарко, что даже отходы не они, а я от них отходил, ахаха! Но самое классное в этой истории -то, что это не единственный мой успех. Я вчера впарил пару шприцов моим соперникам по коммуналке. Все они вообще ничего не понимают в закладках, а я такой молодец, разбавляю, как хочу. Они же даже не узнали, что это я подсадил их! Они просто покупают, и я стою рядом и смеюсь! Это что-то невероятное, пацаны нифига не шарят, блять! А недавно я закатил свои наркоманские приключения на сцену стендапа, и ты просто не поверишь, что было... Стою я такой с микрофоном в руке, гнусавлю свои шуточки, а публика в обморок падает от смеха, просто от радости! А я рассказываю про свои отходы после закладок наркотиков, так что все слушатели в шоке там сидят и смеются, буквально без остановки! Кайфово! Я даже скрипку-шприц делал из гитары, чтобы добавить эффектности. Знаешь, это такой стиль у меня - "наркоманский стендап". Кстати, правда, расскажу тебе, как я одного дядьку в кепке до смерти напугал. Лажанул я ему про метадоновые закладки, как гонюсь за этим гандоном, который себе их подкуривает. А он такой, сразу к Косте ***нул, говорит - "Мужик, мне нужно пару закладок". И я ему - "Братан, план усложняется, закладки делают минеры, минеры делают разные ситуации". Он так испугался, сразу поймал мысль, блин, разъебался. Теперь мне этот дядька восхваляет и постоянно просит закладки, а сам я не тороплюсь его поставить снова в ту же точку, ахахаха!

Хотя, в целом, конечно, эти закладки - не хорошо. Ну, понимаешь, голова кружится, все все время хочется и еще и еще. Бывает, отходы такие, что просто думаешь, что сдохнешь. Но зато стендап у меня получается офигенный! Вот такой какой-то парадокс, согласись, ахахаха!

Наркотики:	закладки
Неприятные ощущения:	отходы
Продавать разбавленное:	впаривать
Курьер:	минер
Шприц:	скрипка
Добавлять эффектности:	эфедринить

Вот такие вот дела, бро, в моей наркоманской жизни. Но знаешь, все-таки, лучше бы я больше времени уделял чему-то полезному, чем этим глупым закладкам. Не все в этом мире сводится к наркотикам и гопоте, я чувствую, что внутри меня есть еще много нераскрытого таланта. Возможно, я найду свое место и без этого говна.

Но пока что, дружище, я продолжаю жить "наркоманским стендапом". А люди все равно меня любят, смеются и восхищаются. Знаешь, это такое странное чувство, когда ты находишься на грани и сам ненавидишь себя, но в то же время тебе аплодируют и хотят видеть снова и снова.